Pdf-версія матеріалу для друку
Що таке Угода про Асоціацію з ЄС?
Це документ, який встановлює норми співпраці між країнами ЄС та іншими країнами у таких сферах, як економічна, політична, соціальна, культурна, тощо. Наразі 19 країн світу співпрацюють з ЄС в рамках угод про асоціацію.
Єдиного стандартного тексту Угоди про асоціацію з ЄС не існує. Для кожної країни розробляються індивідуальні умови залежно від глибини співпраці, перспектив членства в ЄС і т.д. Тому прирівнювати Угоду про асоціацію Україна-ЄС до подібних договорів Євросоюзу з Мароко чи Алжиром некоректно.
Угода жодним чином не обмежує співпрацю України з іншими країнами, у тому числі і з РФ (ст.39 Угоди). Єдина умова — членство і співпраця з іншими країнами / об’єднаннями країн не повинна суперечити торгівельним зобов’язанням, що встановлені Угодою.
Політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та ЄС було підписано 21 березня 2014 року.
27 червня в рамках саміту ЄС Президент України підписав економічну частину Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
З 23 квітня 2014 року ЄС в односторонньому порядку знизив мита на імпорт українських товарів до ЄС шляхом запровадження режиму автономних торгівельних преференцій, які продовжені до 31 грудня 2015 року. Планується, що власні імпортні мита для європейських товарів Україна почне знижувати з 1 січня 2016 року. Натомість нульові / знижені мита для українських товарів діятимуть уже безстроково.
Короткий гід Угодою
Ст. 1. Преамбула
Ст. 2-3. Розділ І. Загальні принципи
Ст. 4-13. Розділ 11. Політичний діалог та реформи
Ст. 14-24. Розділ ІІІ. Юстиція, свобода та безпека
Ст. 25-336. Розділ ІУ. Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею:
Загальна інформація по ЗВТ: скасування мит, захисні заходи, технічні бар’єри, підприємницька діяльність, транскордонне надання послуг, рух капіталу, держзакупівлі, авторські права, врегулювання суперечок.
Ст. 337-452. Розділ V. Економічне та галузеве співробітництво:
Енергетика, держфінанси, оподаткування, статистика, навколишнє середовище, транспорт, космос, наука, видобувна галузь, фінанси, туризм, сільське господарство, рибальство, захист прав споживачів, соцполітика, освіта, участь у програмах ЄС.
Ст. 453-459. Розділ VІ. Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством.
Ст. 460-486. Розділ VIІ. lнституційні, загальні та прикінцеві положення
Список додатків
Що дає Угода українському бізнесу?
Чи загрожують вам тарифні квоти?
Ні! Тарифне квотування не означає заборону на експорт в ЄС більших обсягів продукції. Українські компанії зможуть без обмежень постачати товари відповідної якості і понад тарифну квоту. Проте ці обсяги будуть обкладатися звичайними митами.
ЄС встановлює тарифні квоти на 30 різновидів сільськогосподарської продукції: молоко, яловичина і т.д. Повний перелік квот можна знайти у Доповненні А до Угоди.
У свою чергу українська сторона також встановлює тарифні квоти на ввезення деяких видів продукції, в тому числі й сільськогосподарської (свинина, цукор, м’ясо птиці). При чому тарифні квоти на ці товари, ввезені з Європи в Україну, удвічі нижчі, ніж для аналогічних українських товарів, експортованих в ЄС.
ЄС і Україна скасують ввізне мито
Згідно з Угодою, ЄС скасовує більшість мит на імпорт українських товарів одразу після її підписання (з 23 квітня 2014 року ЄС запровадив одностороннє зниження мита на українські товари в якості тимчасового заходу для підтримки української економіки, що діятиме до 31 грудня 2015 року). Мита на імпорт європейських товарів в Україну зменшуватимуться поступово, протягом 5-10 років (для кожної групи товарів розроблений окремий графік зниження митних тарифів — Доповнення А і В до Угоди, починаючи з 1-го січня 2016 року).
Це до6ре! Такий підхід дає українським виробникам час на підготовку до конкуренції з європейськими товарами.
Скасування ввізного мита не означає, що продукція автоматично вважається такою, що відповідає стандартам ЄС. Дізнатися про вимоги можна тут: www.exporthelp.europa.eu
Відповідність стандартам ЄС — це дорого?
Модернізація виробництва справді вимагає додаткових інвестицій. Однак необхідності
проводити її негайно немає. Звичайно, якщо компанія не планує найближчим часом виходити на європейський ринок. Перехідний період для гармонізації стандартів становить 3-6 років. Протягом цього часу підприємець зможе вирішити, як йому надалі розвивати свій бізнес.
Цe дo6pe! Відповідність стандаpтам ЄС дає можливicть продавати свою продукцію не лише в Європу, але й до інших країн, що визнають cтандарти ЄС (lзpаїль, Чилі, Єгипет, Туреччина, Марокко і т.д.).
В Україні 99% всіх компаній — малі підприємства, які виробляють близько 20% усієї продукції (у грошовому вимірі). В ЄС частка малих підприємств також складає 99%, однак вони виробляють 55% ycієї продукції.
Навіщо ЄС вимагає гармонізації законодавства?
ЗВТ передбачає не лише відмову від стягнення мит та зняття технічних бар’єрів, але й взаємний доступ до ринків послуг, можливість відкриття філій, створення спільних проектів тощо. Для уникнення юридичних колізій важливо створити єдине законодавче поле.
Це добре! У результаті гармонізації законодавства зменшиться кількість перевірок бізнесу, буде скасовано ліцензування та сертифікація більшocті видів дiяльності, ведення бухгалтерськoгo обліку буде спрощено, підприємці матимуть більше можливостей захищати власні права, корупція зменшиться.
Деякі законодавчі акти Україна вже ухвалила в процесі вступу до СОТ. Наприклад, законодавство стосовно антидемпінгових та компенсаційних заходів.
Угода про асоціацію Україні-ЄС не містить чітких перспектив членства України в Євросоюзі. Однак належне виконання Угoди буде означати відповідність критеріям членcтва. Подавати заявку чи ні, залежатиме від української сторони.
Висновок
Угода про асоціацію з ЄС не принесе швидкої вигоди, більше того, вимагатиме від підприємців активних дій і, можливо, додаткових інвестицій. Однак вона відкриває для українського бізнесу можливість вийти за рамки внутрішнього виробника і стати частиною європейської бізнес-спільноти.