Міфи про Угоду

Угоду про асоціацію з ЄС супроводжує безліч міфів. Деякі породжені відсутністю інформації, деякі є результатом зумисної дезінформації. Нижче – розвінчання деяких найпопулярніших міфів про Угоду.

Міф 1. Підписання Угоди може одразу призвести до економічних ускладнень в Україні.

Насправді:
Підписання Угоди про асоціацію не призведе до миттєвих змін. По-перше, підписання набуде чинності лише після ратифікації Угоди Верховною Радою та згодою ЄС розпочати попереднє застосування Угоди. На це може піти кілька місяців. По-друге, для проведення реформ і зниження рівня ввізних мит на європейські товари Україні буде надано перехідний період (від 2 до 10 років). Тобто, зміни будуть поступовими.
З іншого боку, сам факт підписання Угоди стане позитивним сигналом для міжнародних інвесторів, адже свідчитиме, що Україна стала на шлях економічних реформ. При цьому, в Угоді немає жодних обмежень щодо економічних стосунків з іншими торгівельними партерами України, зокрема з Росією.
Чиста фінансова вигода для України від зниження мит на наші товари, експортовані в ЄС, складе 0,8-1 млрд. євро. Це в чотири рази більше, ніж обсяг фінансової допомоги, яку Європа надає Україні згідно зі своїми програмами співпраці (близько 200 млн. євро на рік). В довгостроковій перспективі підписання Угоди допоможе Україні досягти зростання ВВП на рівні щонайменше 5% щороку.

Міф 2. Українські компанії не зможуть впоратися із впровадженням стандартів та норм ЄС, тому програють конкуренцію компаніям ЄС.

Насправді:
Дійсно, згідно із текстом Угоди, українська сторона повинна запровадити стандарти ЄС у ключових промислових галузях. Документ визначає кілька промислових галузей, де вже передбачене наближення до норм та стандартів ЄС (на цей процес відведено кілька років). В інших галузях Україна та ЄС погодять графік руху до європейських стандартів пізніше. При чому, українська сторона має можливість самостійно вирішити, яким галузям слід віддати пріоритет, а також період, протягом якого слід здійснити зміни.
Модернізацію, без сумніву, неможливо здійснити без витрат. Необхідні будуть як власні капіталовкладення підприємців, так і допомога уряду, залучення іноземних інвестицій. Але все це, зрештою, матиме позитивний вплив як на економіку України, так і на конкретні галузі та компанії, які знайдуть можливість відповідати стандартам ЄС. Як наслідок, вони зможуть виробляти більш якісні товари, зменшити собівартість виробництва, мінімізувати забруднення навколишнього середовища.

Міф 3. Якщо Угоду буде підписано, традиційний експорт товарів та послуг з України до Росії, а також співпраця з російськими компаніями, зазнають втрат через запровадження Україною європейських стандартів.

Насправді:
Українські компанії, що виробляють продукцію для ринку Росії та Митного союзу, зможуть і далі експортувати свої товари навіть після того, як Угоду про асоціацію почнуть виконувати. Головна зміна стосуватиметься внутрішнього виробництва, де українські компанії матимуть привести свої товари до стандартів ЄС. Але це не зачіпатиме товарів, які виробляються суто для експорту в Росію та інші країни Митного союзу.
Крім того, стандарти ЄС не є бар’єром для компаній ЄС, що експортують свою продукцію до Росії чи співпрацюють з російськими компаніями. То чому вони мають становити проблему для українських компаній? Навіть у сфері технічної продукції, яка вимагає високого рівня взаємної узгодженості, євростандарти не заважають Російській Федерації користуватися європейськими розробками. Наприклад, мотори для лайнерів Sukhoу Superjet 100 розробляють та випускають на спільному французько-російському підприємстві PowerJet.
До того ж запровадження європейських стандартів відкриє для українських товарів доступ не лише до ринку ЄС, а й до інших міжнародних ринків (США, Китаю, Близького Сходу, Далекого Сходу тощо).

Міф 4. Підписання Угоди призведе до напливу товарів ЄС на ринки України. Українські виробники не зможуть з ними конкурувати та будуть змушені піти з бізнесу.

Насправді:
Мита на європейські товари будуть знижуватися поступово протягом 10 років (в автомобільній галузі – протягом 15 років). Це дає українським виробникам час для того, аби пристосуватися до нових обставин. При чому у найбільш чутливих секторах економіки мита не будуть зняті повністю, а лише знижені до прийнятного рівня.
З боку України зниження буде меншим, ніж з боку ЄС.

Міф 5. Не можна сподіватися на те, що Угода надасть якусь користь громадянам України.

Насправді:
Окрім прямих економічних вигод (зниження мит, збільшення товарообороту між Україною та ЄС), Угода про асоціацію в першу чергу призведе до поліпшення інвестиційного клімату в Україні. А це не лише абстрактне зростання ВВП та промислового виробництва, а й нові робочі місця, збільшення заробітної платні, а відповідно – зростання рівня життя.
Крім того, якщо Угода буде виконуватися українською стороною в повному обсязі, це приведе також до поліпшення екологічної ситуації, покращення ситуації із захистом прав людини, зменшення рівня корупції, тощо. Все це, в свою чергу, створить умови для наближення до європейських стандартів життя – подібно до того, як до цих стандартів наближалися східноєвропейські країни (які приєдналися до ЄС в 2004 році) протягом останніх десятиліть.

Міф 6. Підписання Угоди про асоціацію дозволить громадянам України здійснювати безвізові поїздки до ЄС.

Насправді:
Угода ніяк не стосується безвізового режиму з ЄС. Візове питання регулюється Планом дій з лібералізації візового режиму, що був узгоджений ще в 2011 році. Цей документ містить умови, що мають бути виконані для запровадження безвізового режиму для українців (зокрема, наявність біометричного паспорту).
У липні 2012 року ЄС підписав змінену та доповнену Угоду про спрощення оформлення віз із Україною (набула чинності в 2014 році). Документ включає додаткові спрощення в процедурі отримання віз: скорочується перелік документів для певних категорій громадян, спрощення отримання багаторазових віз, ширше коло осіб звільнено від плати за отримання візи тощо.

Міф 7. Підписання Угоди є першим кроком до членства України в ЄС.

Насправді:
Асоціація з ЄС не є обов’язковою умовою на шляху до членства, так само як і не зобов’язує асоційованих членів подавати заявку на вступ в ЄС. Згідно зі ст. 49 Договору про Європейський Союз, подавати заявку на вступ до ЄС може будь-яка європейська держава, в якій поважають засадничі принципи ЄС. Вимогою членства є наявність в країні-кандидатці інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу до меншин та їхній захист, працездатну ринкову економіку, а також спроможність витримувати тиск конкуренції і ринку всередині ЄС. Подавати заявку на вступ до ЄС чи ні – це рішення, яке кожна країна має ухвалювати самостійно. Асоціація є одним із кроків на цьому шляху, що дозволяє кожній країні зважити, чи варто й далі рухатися в цьому напрямку.

Джерело: Матеріал Представництва ЄС в Україні «Міфи про Угоду про асоціацію – аналіз фактів». Ознайомитись та скачати можна за посиланням.