Європейський союз характеризується високим рівнем споживання харчової та сільськогосподарської продукції. Крім того, він є одним з найбільших партнерів України у торгівлі даним видом товарів.
Однак цій торгівлі перешкоджають захищеність українського та європейського ринків сільськогосподарської та харчової продукції, зокрема, як тарифні, так і нетарифні бар’єри.
Реалізація положень, передбачених Угодою про асоціацію, суттєво знижує рівень захисту ринків України та ЄС у взаємній торгівлі та створює ряд можливостей для харчової промисловості та сільського господарства.
Якщо коротко розглянути ті зобов’язання, що можуть стосуватись торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, можемо виділити такі:
- Зниження або скасування ввізних мит;
- Усунення експортних мит;
- Скасування експортних субсидій для виробництва продукції, що у подальшому постачатиметься іншій стороні Угоди;
- Гармонізація як технічного регулювання, так і законодавства щодо санітарних і фітосанітарних заходів;
- Гармонізація як галузевого, так і горизонтального законодавства.
Тарифний захист
У взаємній торгівлі ЄС встановлює вищий, порівняно з Україною, рівень тарифного захисту щодо сільськогосподарської та харчової продукції.
На момент підписання Угоди середнє мито ЄС для української аграрної продукції становило 9,8%, тоді як Україна в середньому стягувала 8,0%.
Європейський союз встановлює найвищий рівень тарифного захисту для зернових, різних харчових продуктів, кормів для тварин, цукру та виробів з цукру, м’ясної та рибної продукції. До того ж, на додачу до адвалерних мит (виражених у відсотках від митної вартості товару), Європейський союз активно використовує специфічні (виражається у грошовій сумі за одиницю кількості), змішані (комбінація адвалерного та специфічного мит) та сезонні (ставка часто є змішаною та змінюється залежно від сезону та ввізної ціни).
У свою чергу, Україна найбільше захищає ринок напоїв, цукру та виробів з цукру, кормів для тварин, зернових та м’ясної продукції. До того ж, до більш ніж 90% тарифних ліній застосовується адвалерне мито.
Угодою про асоціацію передбачається близька до повної лібералізація торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, проте зниження тарифного захисту відбуватиметься не одномоментно — перехідний період складатиме 10 років з поступовим скороченням чи усуненням ввізних мит.
Можемо виділити три ключові відмінності між характером зниження ввізних мит Європейським союзом та Україною:
- Для низки товарних позицій Україна не скасовуватиме повністю мита, а знижуватиме їх до певної межі з подальшою фіксацією на новому, нижчому рівні. З боку ЄС лібералізація відбуватиметься переважно повністю.
- ЄС зобов’язується знижувати мита з коротшими перехідними періодами. Зокрема, Європейський союз зобов’язується скасувати мита для переважної більшості українського сільськогосподарського імпорту уже з першого року, тоді як серед українських зобов’язань частка мит, що знижуватимуться протягом 5-7 років, значно вища.
- ЄС активніше використовує тарифні квоти, які встановлюють межі на безмитне ввезення продукції, тоді як з надлишкових обсягів імпорту стягуватиметься базова ставка ввізного мита, що застосовувалась до введення квоти. До того ж позитивом є той факт, що після п’яти років імплементації Угоди деякі тарифні квоти поступово розширюватимуться Європейським союзом, відкриваючи ширший доступ для тих товарів, для яких вони застосовуються.
Оскільки основне скасування мит Європейським союзом припадає на перші роки імплементації Угоди про асоціацію, загальний рівень тарифного захисту ЄС значно знижується уже з першого року, у подальшому лише незначно корегуючись.
Вже в перший рік дії Угоди ЄС знижує мита до нульового рівня для більшості товарних груп.
Виключенням є зернові, різні харчові продукти, овочі та фрукти, напої, де ЄС застосовує тарифні квоти.
Оскільки Україна відкриватиме свої ринки протягом довшого перехідного періоду, її тарифний захист знижуватиметься поступово. Більш того — Україна повністю скасовує мита не для всіх товарних груп.
Імпорт кормів для тварин, м’ясних та рибних виробів, молока та яєць, овочів та фруктів, різних харчових продуктів, олій та жирів не стане абсолютно безмитним.
Внаслідок зниження мит з боку ЄС можемо очікувати найбільше зростання українського експорту зернових, різних харчових продуктів, цукру та виробів з нього, кави та чаю, молока та яєць, олій та жирів. У свою чергу внаслідок зниження мит з боку України можемо очікувати найбільше зростання імпорту олій та жирів, м’ясної продукції, мінеральних та хімічних добрив, цукру та виробів з нього.
Однак важливо інше.
Режим вільної торгівлі сприятиме зростанню українського аграрного експорту в середньому в 20%, європейський аграрний імпорт зросте приблизно на 7%.
Зниження захисту з боку ЄС дасть змогу українському виробнику легше виходити на європейський ринок, тоді як зниження захисту Україною, окрім посилення присутності європейського виробника на українському ринку, полегшить та здешевить вітчизняному виробнику доступ до імпортованої сировини та продуктів переробки.
Експортні мита
Сторони Угоди про асоціацію зобов’язуються не продовжувати застосовувати і не встановлювати жодні нові експортні мита.
Фактично, даний процес є продовженням тих зобов’язань, що Україна брала на себе під час вступу до СОТ. Тоді Україна зобов’язалась суттєво знизити експортні мита, а зараз – поступово усунути їх протягом 10 років після набуття чинності зони вільної торгівлі з ЄС.
Проте щодо низки товарних позицій Україна матиме змогу застосовувати спеціальний захисний механізм – надбавки до чинної ставки в рамках встановлених меж.
Імплементація даних положень дасть змогу зняти обмеження з продукції, експорт якої стримувався, проте у короткостроковому періоді через зниження пропозиції такої продукції може призвести до подорожчання певних видів сировини, що використовується у харчовій промисловості (стосується олійних рослин та деяких видів великої рогатої худоби).
Експортні субсидії
Сторони зобов’язались не зберігати в силі та не запроваджувати нові експортні субсидії для продукції, що призначена для продажу на території іншої Сторони.
Для України це не змінить статус-кво у сфері торгівлі аграрною продукцією. Проте скасування європейських експортних субсидій покращить умови конкуренції між українськими та європейськими виробниками на внутрішньому українському ринку.
Санітарні та фітосанітарні заходи
Україна має наблизити своє законодавство у сферах СФЗ та утримання й поводження з тваринами і рослинами до законодавства ЄС, а також створити спеціальний підкомітет, що керуватиме цим процесом.
До того ж Сторони домовились погоджувати з відповідними міжнародними принципами процедури визначення еквівалентності, сертифікації, імпортного контролю та інші релевантні процедури.
Наближення законодавства у сфері СФЗ сприятиме зниженню нетарифних торговельних бар’єрів для українських експортерів. Проте забезпечення відповідності продукції вищим стандартам якості означатиме додаткові витрати для виробників.
У короткостроковій перспективі вища конкуренція за параметрами якості продукції може призвести до витіснення з вітчизняного ринку низки виробників, зокрема — малих.
Проте, оскільки значну частину технічного і санітарного регулювання у сфері сільського господарства та харчової промисловості уже гармонізовано, а ряд виробників уже успішно експортує свою продукцію на європейські ринки, відповідаючи необхідним вимогам, масштаби потенційних втрат не варто переоцінювати.
Галузеве та горизонтальне законодавство
Важливим компонентом Угоди про асоціацію є зобов’язання України гармонізувати галузеве та горизонтальне (регулює відносини незалежно від галузі) законодавство з європейським, запроваджуючи найкращі європейські практики.
Зокрема, протягом 10 років імплементації Угоди Україна має гармонізувати з європейським нормами до 300 нормативних актів. Сфера охоплення гармонізації, окрім сільського господарства (44 нормативних актів), включатиме соціальну політику, захист прав споживачів, корпоративне право, облік і аудит, транспорт, захист довкілля, оподаткування, енергетику, конкурентне законодавство, міжнародний морський транспорт, фінансові послуги, технічне регулювання, митне законодавство тощо.
Запровадження найкращих європейських практик в українське законодавство створить прозорі та сприятливі правила гри для українського бізнесу, зокрема і для сільськогосподарських виробників та виробників харчової продукції.
Результати моделювання
Нарешті, в рамках дослідження економічних наслідків впливу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за допомогою моделі загальної рівноваги команда Інституту економічних досліджень та політичних консультацій оцінила декілька сценаріїв розвитку подій, серед яких:
- Автономні торговельні преференції з боку ЄС
- Повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС
- Повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС + санкції з боку Росії (одностороннє підняття мит)
Моделювання впливу різних сценаріїв на виробництво
| Показник | Сценарій 1 | Сценарій 2 | Сценарій 3 |
| Сільське господарство, приріст виробництва, % | 9,4 | 39,8 | 37,0 |
| Харчова промисловість, приріст виробництва, % | 1,8 | 13,2 | 1,4 |
Як бачимо, позитивний вплив наявний навіть за умови ускладненого доступу української продукції на російський ринок.
Більш того, повноцінна імплементація ЗВТ між Україною та ЄС дає більший економічний вплив, ніж дія автономних преференцій.
З одного боку, український виробник отримає полегшений доступ до європейського ринку, а з іншого – зможе дешевше імпортувати сировину та продукти переробки з країн-членів ЄС. До того ж важливим компонентом Угоди та її «доданою вартістю» є зобов’язання щодо гармонізації українського законодавства з європейськими нормами, що дасть змогу зробити умови ведення бізнесу для сільськогосподарських виробників та виробників харчової продукції більш прозорими та сприятливими.
Автор: Микола Риженков,
молодший науковий співробітник,
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Джерело