1 листопада розпочинається тимчасове застосування Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Стають де-факто чинними ті положення документа, що належать до компетенції ЄС, а не держав-членів. Тимчасове застосування триватиме до того, як завершиться процес ратифікації угоди всіма країнами Євросоюзу.
Ця тимчасовість досить умовна, адже насправді стосується всіх найважливіших положень документа. Зокрема, торговельних, які передбачають створення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) та становлять 80 відсотків угоди. І хоча через тиск Росії початок ЗВТ перенесено на 1 січня 2016 року, це жодним чином не применшує важливості здійснення кроків, які дозволять українському бізнесу сповна скористатися з відкриття ринку ЄС, а українським споживачам — з безмитного імпорту до нас європейських товарів.
Українські підприємства ще з кінця квітня отримали від ЄС так звані автономні преференції — для них уже скасовано або зменшено митні збори, як це передбачено Угодою про асоціацію. Однак лише цього замало, аби сповна скористатися з пільгового доступу до найбільшого в світі ринку з високою купівельною спроможністю споживачів. Українській продукції потрібно ще й відповідати вимогам щодо безпечності, й це зараз завдання номер один у рамках імплементації угоди. Це вимагає значної роботи від Верховної Ради, насамперед ухвалення закону про технічні регламенти та передбаченими ними гармонізованих з європейськими стандартів. Вироблені відповідно до них українські товари будуть вхожими на європейський ринок і матимуть право на маркування позначкою «СЕ», що означає відповідність стандартам Євросоюзу.
Наріжний камінь просування наших товарів — дотримання норм безпеки
— У сучасному світі головними бар’єрами у взаємній торгівлі вже давно виступають нетарифні інструменти, серед яких провідна роль належить засобам технічного регулювання, — переконаний президент Центру антикризових досліджень, кандидат економічних наук Ярослав Жаліло. — Ми досі недостатньо уваги приділяли створенню дієвої сучасної системи, яка забезпечує дотримання норм безпеки продукції для споживачів та довкілля через її відповідність жорстко визначеним технічним регламентам. Як наслідок — українські виробники нерідко стикалися з обмеженнями доступу на ринки інших країн уже не через низьку якість їхніх товарів, а через відсутність належного підтвердження відповідності міжнародним технічним регламентам. Зокрема, неможливо було й користуватися повною мірою можливостями, які надавало України членство в СОТ.
Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» має бути унормовано використання технічних регламентів та процедур оцінки відповідності їм продукції стосовно норм Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ. Це, у свою чергу, сприятиме торгівлі між Україною та ЄС в рамках реалізації Угоди про асоціацію. Виграють і пересічні споживачі — від того, що на зміну хаосу після скасування обов’язкової стандартизації прийде випробувана міжнародною практикою сучасна система оцінки відповідності.
Однак у цьому можна очікувати спротиву з боку Росії. Раніше Кремль заявляв, що початок повної або часткової імплементації положень угоди до 31 грудня 2015 року означатиме її фактичний вступ у дію. Відповідно, Росія може запровадити торговельні санкції проти українських виробників. — Україна не повинна зважати на цей дамоклів меч санкцій Росії і просто рухатися так, як мала би рухатися, — каже директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. — Росія завжди за бажання може заявити, що ми почали імплементацію економічної частини угоди. Бо ті ж самі технічні регламенти Україна має гармонізувати і в рамках Угоди про партнерство і співробітництво. Боятися не дати Росії привід — це неправильна позиція. Якщо Москва піде на загострення торговельного конфлікту, то Україна з ЄС можуть відреагувати адекватно і запровадити ЗВТ повністю.
Експерт прогнозує, що протягом наступного року український бізнес дедалі більше переорієнтовуватиметься на європейський ринок. І не лише на нього.
— Передбачені Угодою про асоціацію покращення бізнес-клімату та гармонізація з європейськими технічними стандартами відкриють нам не лише ринок Європи, а й інших країн, — каже Вероніка Мовчан. — Треба прагнути максимальної диверсифікації. Можливо, не всі українські товари будуть конкурентоспроможні на ринку ЄС, але, маючи право маркувати їх позначкою європейської якості, нам буде набагато легше продавати свою продукцію у всьому світі.
Україні слід також готуватися і до відкриття власного ринку. Це вигідне українським покупоцям. Скасування ввізних мит здешевить імпортовані товари, збільшить їхню кількість. Відповідно, посилить конкуренцію, від якої завжди виграють споживачі. Але влада й тут повинна попрацювати.
— Українські ввізні мита не є аж надто високими і не створюють зараз якогось муру на кордоні між Україною та ЄС, — вважає Вероніка Мовчан. — Для бізнесу скасування їх буде приємним, але значно важливішими є заходи зі спрощення процедур проходження митниці, запровадження електронного документообігу тощо. Тобто, є багато технічних речей, реалізація яких спростить торгівлю як з ЄС, так і з іншими країнами.
Асоціація — це не тільки ЗВТ
Положення, що стосуються створення ЗВТ, є найважливішим елементом Угоди про асоціацію, однак вони складають лише один із семи розділів документа. Крім вільної торгівлі, передбачено співробітництво в багатьох інших сферах, результатом якого мають стати безпечніші продукти та кращий захист інтелектуальної власності, чистіше повітря та лібералізованіший енергетичний ринок, самоврядування за європейською моделлю та ефективна боротьба з хабарництвом і відмиванням грошей тощо.
— Главою 6 «Навколишнє природне середовище» Угоди про асоціацію передбачене ухвалення Україною 29 директив та регламентів. Вони стосуються восьми секторів: управління довкіллям та інтеграція екологічної політики, промислове забруднення, якість атмосферного повітря, якість води та управління водними ресурсами, охорона природи, управління відходами та ресурсами, генетично модифікованими організмами, зміна клімату, — каже голова правління громадської організації «Мама-86» Ганна Голубовська-Онісімова.
— Впровадження починається з моменту набуття чинності угодою і проходитиме за зазначеним в спеціальному додатку графіком. Повне впровадження, залежно від тої чи іншої директиви, триватиме від 2 до 10 років. На практиці це означатиме перенесення зазначених в угоді положень директив ЄС до законодавства України, забезпечення належних інституційних структур, проведення заходів з підвищення кваліфікації держслужбовців органів центральної та місцевої влади, забезпечення процесу консультацій з громадськістю щодо підготовки та ухвалення нових законодавчих актів.
Експерт зауважує, що впровадження екологічного розділу Угоди про асоціацію не стосується масштабних інвестицій в інфраструктурні проекти. Наприклад, щодо забезпечення централізованого постачання питної води належної якості чи створення систем поводження з побутовими відходами відповідно до стандартів ЄС. Цей етап за підтримки Євросоюзу почнеться пізніше, коли Україна буде прийнята кандидатом у члени союзу.
— Останнє неможливо без успішного впровадження Угоди про асоціацію, — каже Ганна Голубовська-Онісімова. — Водночас така підтримка життєво необхідна Україні, тому що для приведення у відповідність системи управління навколишнім середовищем і дотримання високих стандартів ЄС стосовно стану довкілля нам знадобиться загалом близько 45 мільярдів євро.
По-суті, належна імплементація угоди має перетворити країну саме на таку, якої вимагав Майдан. Передбачені асоціацією з ЄС внутрішні трансформації — це другий, не менш важливий фронт у протистоянні зовнішній агресії.
Переваги асоціації з ЄС
для споживачів вільна торгівля означатиме:
— нижчі ціни в результаті доступу до ширшого асортименту продукції і, відповідно, більшої конкуренції між виробниками та продавцями;
— безпечнішу продукцію на внутрішньому ринку, що стане результатом передбачених угодою якісних змін українського законодавства та регуляторних норм;
— нові робочі місця у результаті покращення інвестиційного клімату в Україні внаслідок створення сприятливішого регуляторного середовища, яке відповідатиме нормам і правилам ЄС;
— підвищення рівня соціальної захищеності, оскільки текст угоди містить положення щодо безпеки й стандартів праці, соціального забезпечення, екологічних вимог тощо.
для українського бізнесу:
— безмитний доступ до найбільшого в світі ринку для більшості українських продуктів, що створює великі можливості для експорту;
— поліпшення доступу на ринки третіх країн через гармонізацію українського законодавства із законодавством ЄС і, відповідно, перехід на визнані в світі стандарти;
— кращу законодавчу захищеність прав інтелектуальної власності та застосування нових норм на практиці, що принесе вищі прибутки для винахідників і митців;
— кращий внутрішній інвестиційний та бізнес-клімат.
Джерело