Відкриття ринку ЄС має суттєво збільшити об’єми українського експорту, насамперед – аграрного. Однак наразі європейські ринки відкриті лише перед деякими групами українських товарів. Так, з України в ЄС вже зараз може експортуватися мед, м’ясо птиці (насамперед – курятина та індичка), рибопродукти, а також сухе молоко (непридатне для вживання людиною). Решта товарів ще чекають свого дозволу продаватися в європейських торгових мережах.
Для отримання всіх необхідних дозволів українським підприємствам потрібно пройти сертифікацію, а вітчизняна система ветеринарного і фітосанітарного захисту має бути відповідна європейській.
Перевірка здатності України до масштабного експорту в ЄС відбудеться вже у наступному місяці. Як заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства Іван Бісюк, вже у липні в Україну прибуде велика комісія Офісу продовольства та ветеринарії (Food and Veterinary Office; FVO) Генерального директорату ЄС з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів. За його словами, ревізія FVO буде безпрецедентною: буде перевірено готовність до експорту в ЄС українських підприємств молочної та м’ясної (свинина, яловичина, м’ясо страусів та кролів) галузей. «Нам пішли назустріч, вперше погодивши таку велику місію»,— підкреслює заступник міністра.
Проведення такої процедури займе не менш, ніж місяць. «Зазвичай перевірки по одному напрямку займають до 10 робочих днів. У нас таких напрямків п’ять. Навіть якщо експерти FVO будуть працювати двома групами, це займе не менш місяця»,— розповів заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Віталій Башинський.
Підготовка до візиту місії почалася вже зараз. Із кінця червня експерти Міжнародної фінансової корпорації та урядовці роблять «передперевірки» українських підприємств, підказуючи їм слабі місця. «Це прекрасний приклад приватно-державного партнерства, адже держава також зацікавлена в виході українських компаній на європейські ринки»,— запевняє керівник служби у справах з інвесторами компанії «Мілкіленд» Сергій Трифонов.
Однак навіть у випадку позитивних висновків FVO, рішення про допуск української комісії має бути затверджене Генеральним директоратом ЄС з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів, причому – одноголосно. «Отримання дозволів на експорт м’яса птиці зайняв біля року. На голосуваннях була хоч одна країна: Іспанії, згодом Португалія, в яких виникали сумніви щодо відповідності нашої продукції. Нам довелося використовувати всі дипломатичні можливості, щоб забезпечити прийняття цього рішення»,— нагадує Віталій Башинський. Цього разу, українські переговірники мають діяти швидше — вітчизняний бізнес не має зайвого року чекати на хід переговорів.
Дійсно, за останній рік ситуація змінилася докорінно. Проблеми з доступом на ринки Митного союзу змушують українських виробників бути більш активними у просуванні до європейського ринку. Особливо ця проблема вдарила по молочній галузі, де доля експорту в Росію традиційна була найбільшою. Крім того, молочна галузь найгостріше відчуває зменшення платоспроможності українців, які починають заощаджувати саме на відносно дорогій «молочці». «Європейський рінок не тільки більший за кількістю споживачів. Споживання молочних продуктів там традиційно в декілька разів вище ніж в Україні. Звичайно, українським компаніям ще доведеться знайти свого споживача с ЄС, однак вони мають гарні стартові умови. Завдяки девальвації гривні вартість молока в Україні стала нижчою за європейську»,— розповіла експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Аліна Жарко.
Ще кращі перспективи в українського м’яса, а особливо – яловичини. «Після ряду виявлених захворювань крупного рогатого скоту, Європа відчуває дефіцит м’яса,а тому зацікавлена в його імпорті. Українська худоба не постраждала від цих епідемій – ми маємо всі відповідні підтвердження цього, а тому можемо дуже швидко виходити на ринки ЄС», — заявив Віталій Башинський.
Загалом, за словами Івана Бісюка, позитивне рішення ЄС дозволить в декілька разів збільшити обсяги українського аграрного експорту в Європу. «За нашими розрахунками, відкриття ринку ЄС в нинішній ситуації дозволить українським аграріям збільшити об’єми свого експорту приблизно на $700 млн. Однак, якщо вказані підприємства пройдуть сертифікацію – вже а рік-два обсяги експорту зростуть ще на $1,6-1,7 млрд»,— пояснив заступник міністра.
В перспективі органи ЄС мають делегувати Україні право самостійно визначати відповідність продукції сертифікатам ЄС. Однак для цього Верховна рада має прийняти всі необхідні законопроекті. Наразі їх чотири: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо безпечності харчових продуктів», «Про державний контроль в сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ідентифікації та реєстрації тварин», а також «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною». При чому до візиту місії FVO їх необхідно прийняти хоча б у першому читання – щоб довести здатність влади у проведення необхідних реформ.
Основні проблеми очікуються із прийняттям законопроекту, присвяченого ідентифікації тварин. Зараз не підлягає реєстрації крупна рогата худоба, що вирощується селянами для власних потреб. «Це хитрість, щоб обійти ідентифікацію тварин, яку селяни вважають зайвою складністю. Але завжди буває ситуацію, коли цю тварину вирішать продати, або здати на м’ясо. І от тоді з’являється проблема»,— пояснює Віталій Башинський. За його словами, відповідних законопроект був тричі відхилений Верховною радою як «анти-електоральний».
Джерело
