Pdf-версія матеріалу для друку
Довідка
Торгівельна частина Угоди про асоціацію Україна-ЄС була підписана 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували документ. Проте в повному обсязі він набуде чинності після ратифікації усіма державами-членами ЄС. Практика показує, що в ЄС така процедура, як правило, займає 3-4 роки. Очікується, що зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС запрацює у повному обсязі з 1 січня 2016 року. До цього для українських товарів діятиме режим автономних торговельних преференцій- знижені/ обнулені мита на експорт до Євросоюзу.
Угода передбачає взаємну лібералізацію ввізних мит на товари та послуги сторін, адаптацію українського законодавства до європейських стандартів та подальше поглиблення співпраці між Україною та ЄС в економічній, фінансовій, науковій, соціальній сферах.
Угода не є прямим кроком до набуття членства у Євросоюзі. І водночас не створює проблем для співпраці з іншими країнами.
1. Використання географічних назв
Європейська політика захисту прав сільськогосподарських виробників передбачає виняткове право окремих регіонів використовувати автентичні назви продуктів, що історично виготовляються на їхній території (географічні зазначення). Наприклад, коньяком чи шампанським, сиром «брі» чи «пармезаном» може називатися виключно продукт, вироблений у певній місцевості/країні, а не лише із дотриманням визначеної рецептури.
Зверніть увагу! Не можна просто додати до назви продукту «імітаційну» складову (в тому числі, переклад, додавання слів «стиль», «тип», «метод», «виготовляється в», «імітація», «смак», «подібно» тощо). Такі назви не повинні реєструватися. Водночас, якщо географічне зазначення не охороняється у своїй країні, то інші країни також не зобов’язані його охороняти. Тому вкрай важливо вивчити перелік захищених назв, зазначених у Додатках до Угоди.
У рамках документу Україна та Євросоюз зобов’язалися дотримуватися цього правила. Це означає, що після вичерпання запасів продуктів, виготовлених до набуття Угодою чинності, від низки звичних назв українським виробникам доведеться відмовитися.
Для деяких товарних груп передбачений перехідний період 7 і 10 років:
Повний перелік географічних назв і продуктів міститься в Додатках до Угоди про Асоціацію http://bit.ly/Anex_geogr та http://bit.ly/Anex_geogr_1
Окремо виділено поняття «кагору» http://bit.ly/Anex_kagor
Зверніть увагу! У ході переговорів українська група домоглася від ЄС так званого «компенсаційного пакету» для захисту виноробної галузі, що традиційно виробляє продукцію, ідентифіковану за європейськими географічними назвами. Деталі пакету опрацьовуються. Наразі відомо, що йдеться про пільгове кредитування виробників із боку ЄБРР, Європейського інвестиційного банку.
Нові можливості!
Україна також зберегла за собою близько 100 географічних назв (http://bit.ly/Anex_geogr_1), використовувати які можуть лише місцеві виробники.
2. Нова митна і квотна політика
Продукти харчування та сільгосп-продукти є найбільш чутливими групами товарів для внутрішніх виробників, відтак країни ЄС та Україна не застосували до них у рамках Угоди повного зниження мит. Саме для торгівлі у цих категоріях запроваджено механізм тарифного квотування.
Обсяг граничних розмірів безмитного ввезення за різними групами продуктів можна переглянути в Додатку до Угоди http://bit.ly/Kvoty_
Зверніть увагу! Вичерпання тарифних квот відбувається за принципом «живої черги», тобто ані регіонального, ані будь-якого іншого розподілу серед виробників не відбувається – щойно квоту вичерпано, товари ввозяться до Євросоюзу зі сплатою відповідних звичайних мит.
Розмір і графік зниження мит можна знайти тут http://bit.ly/Grafik_Ukr, http://bit.ly/Grafik_EU, http://bit.ly/Anex_1C
Актуальний залишок квот за різними видами товарів у щоденному режимі розміщується на сайті Європейської комісії
3. Правила походження продуктів харчування
Як і для решти товарів, що експортуватимуться до Європейського Союзу з України, до продуктів харчування мають застосовуватися відповідні правила походження.
Товари харчової промисловості, щоб отримати статус «українського продукту», мають бути виготовлені з сировини, вирощеної на території України.
Зверніть увагу! У деяких групах товарів (наприклад, фруктові соки, джеми, мармелади, желе тощо) дозволяється застосування цукрів (буряковий, тростинний, глюкоза, фруктоза тощо) іншого походження, за умови що їх вага не перевищує 30% ваги кінцевого продукту.
Сертифікат походження EUR.1 із 1 червня 2014 року безкоштовно видають митні органи.
Детальна інформація стосовно правил походження викладена в Протоколі 1 http://bit.ly/pohodzhennya
Нові можливості!
Угода передбачає, що товари, які вироблені з української сировини європейськими компаніями, вважаються такими, що вироблені в ЄС (і навпаки). Це означає, що перепон для використання європейськими виробниками української сировини немає. Адже навіть за умови 100% завантаження українською сировиною їх кінцева продукція буде вважатися такою, що вироблена в ЄС.
4. Схвалення виробничих потужностей для виробників продукції тваринного походження
Для того, щоб отримати право постачати свою продукцію до ЄС, українському підприємству, що виробляє продукцію тваринного походження, необхідно отримати попереднє схвалення виробничих потужностей (бійні, молочні ферми, склади, цехи виробництва тощо). Аналогічне правило діє і для європейських постачальників.
Процедура схвалення потужностей полягає в разовій перевірці наявності всіх необхідних документів (сертифікатів, дозволів, результатів аналізів), що засвідчуватимуть дотримання стандартів і високий рівень якості продуктів. Перелік цих документів буде публічним після набуття чинності Угодою. Перелік товарних груп і видів виробничих потужностей, що підлягають попередньому погодженню, можна знайти у відповідному додатку до Угоди http://bit.ly/PoperPogod
5. Контрольні заходи
В Угоді не лише викладені загальні принципи контролю за поставками харчових продуктів, але й чітко вказана частотність перевірок. Зокрема, частотний показник перевірок молочних продуктів становить 50%, риби та м’яса – 20%, а продуктів бджільництва – не більше 10%. Це означає, що митні органи не зможуть запроваджувати невмотивовані перевірки, таким чином затримуючи партії товарів на кордоні.
Детальну інформацію про принципи та частотність перевірок можна знайти в Додатках до Угоди http://bit.ly/Anex_10 та http://bit.ly/Anex_11
Перелік товарних груп, до яких застосовуються фіто-санітарні методи контролю, виписаний у Додатку до Угоди http://bit.ly/Ugoda_SFZ
6. Європейські стандарти торгівлі та контролю безпечності
Європейські принципи контролю передбачають, що стан продукції відслідковується на кожному з етапів від виробника до споживача, причому це відбувається не через збільшення кількості контролерів, а завдяки впровадженню системи контролю безпечності ХАССП. Із Директивою про загальну безпеку продукції ЄС можна ознайомитися на сайті Мін’юсту України http://bit.ly/ZagBezp
ХАССП (англ. НАССР, Hazard Analysis and Critical Control Point) – система аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Оператори ринку харчових продуктів (крім первинного виробництва) зобов’язані впровадити систему НАССР чи процедури, засновані на її принципах, для того, щоб відповідати вимогам європейського й українського харчового законодавства та мати можливість експорту продукції в країни ЄС.
Аби ефективно контролювати безпечність харчових продуктів за допомогою системи ХАССП, виробникам необхідно буде:
- розробити систему ХАССП для конкретного виробництва;
- удосконалити інфраструктуру виробничих потужностей, оптимізувати технологічні та допоміжні процеси з урахуванням обсягів й асортименту виробництва;
- провести навчання працівників;
- підтримувати систему, зокрема, фіксувати й усувати нові загрози та ризики на всіх етапах виробництва
